Шматочок нашої пісні про Нього… того, хто непомітно веде нас, крок за кроком…зараз живе у фільмі “Безвихідь” режисера Тараса Костанчука.
У фільмі люди опинились у безвиході, в тісному просторі, без змоги вийти. На початку повномасштабного вторгення. Героїня Каті співає пісню, як молитву. А сама пісня про те, що ми довіряємо і сліпо йдемо по знаках, куди б вони не привели, про силу, яка штовхає нас на кроки без нашої згоди на них…