Передноворічна рубрика ТЕ, ЩО МИ Б НІКОЛИ НЕ ЗАПОСТИЛИ Перед новим роком ми озирнулись назад, переглянули старі фотографії…і виявилось, що не такі вони вже й потворні ті фотографії, які колись здавались неможливими для розміщення.. та про неідеальності з...
Колись на цій сцені (так, це сцена) так от..на цій сцені колись ми грали гучно всі разом – тут проходив фестиваль “Республіка”. Без мікрофонів і без фестивалю, а місце як рідне ...
Сьогодні була акустика у військовому шпиталі. Ця пісня колись була написана, як мрія про сильного чоловіка. У шпиталі вони – скрізь …Дивно мрії збуваються… Ми завжди можемо звучати завдяки в тому числі технічним можливостям, за які цього разу вдячні...
Таня нещодавно: “Я стала плутати свій будильник з будильником сусіда…Сусід – хлопець після поранення на милицях. Його будильник дзвонить раніше за мій. Я чую його, прокидаюся, бо вважаю, що то мій і пора вставати. І встаю. Якийсь дивний...
Посилання на статтю про нас + подяка тим, хто донатив на картку + що ми грали на вулиці за донати і подяка тим, хто кидав гроші + зіграний благодійний концерт. В сумі 7100 грн. Не густо але і не пусто Збирай, збирай себе по часточці…...
