Осінь без сумніву…
В натовпі людному
Люди як сутінки –
Не розібрать думок і почуттів…
Рухом одним простим
На міліон частин
Ти розібрав мене, ти приручив
Або убив…
Що бачиш зблизька?
Чи розумієш мого тобі листа?
Проста
Моя радість без спротиву
Бачу усміхнений твій подив…