Ми ніколи не знаємо, що робиться в голові людини, яка знаходиться поряд. Ми не знаємо, в чім сенс життя цієї людини, що її радує і чого вона боїться. Але ми все ж спілкуємось з оточуючими, ми – соціальні істоти. Ми жартуємо з різних приводів. Ми іронізуємо. Ми часто приховуємо за нашими жартами і іронією свої найпотаємніші думки і бажання. Пісня “Третій день” про любов і страх в одному флаконі. Вона про те, що ми приховуємо від інших, про те, що захоплює нас і про що ми не говоримо. Вона написана з іронією, з позиції захисту, з позиції оборони, як щось легке і невимушене, як те, що потрібно заховати, хоч мовчати вже й не сила. Відеоряд доповнює цю думку. Легкість і кадри, що швидко змінюються, ніби не дають вам зосередитися на головному, відвертають вашу увагу від агонії, від того, що володіє думками.
Про наш “Третій день”
